Світлина з інтернету

Зумів приліпитися

Русскі доінтригувалися на нафтовому ринку, а далі вже пандемія добавила. Вперше за всю історію сталося щось таке, чого за означенням статися не могло взагалі. Нафта впала у ціні до мінусових показників!!! 
 
Ні, це не простий і банальний базар, де ви можете завантажити в свою Жигулячку порожню бочку, яку вам наповнять і ще й за це доплатять. Це ринок ф'ючерcних контрактів, коли ціна є не договірним, а лише технічним параметром. Обов'язковими є лише умови поставки й обсяги. Ніхто нікому не буде доплачувати за поставлену йому нафту, бо до літа ціни трошки підіймуться. Але сам факт, що вартість нафти зараз прораховують навіть не за збитковими, а за від'ємними тарифами - це реальний шок для країн-видобувачів. А особливо для Рашки, яка в період підготовки бюджету розглядала ціну виживання десь від 25$, а в самому бюджеті записали понад сороківку.
 
Але це проблеми країни-бензоколонки. Нехай самі викручуються. Мене ж турбує наша ситуація. Точніше, дві дуже відмінні складові: політична й економічна.
 
1. А чи хтось пригадує, яка ціна на нафту була закладена в рашистському бюджеті на момент нападу РФії на Україну? Прецизійно точної суми зараз і я не згадаю, але це було десь коло 140 доларів за барель. Коли ціна посунулася лише до сотні, це вже обмежило їхнє поле для маневру та змусило Путлєра бути більш відкритим до переговорів. 
 
Порошенко не лише дуже хороший міжнародник, але й добрий економіст. Він уміло грав на рашистських економічних проблемах. Коли нафта дешевшала, ми подвоювали міжнародний тиск. Коли дорожчала, старалися закріпити ситуацію. Я можу тільки уявляти, який жорсткий пресинг на всіх фронтах Порошенко підняв би при нинішніх проблемах Рашки. А ми дообиралися до того, що зараз мусимо тішитися тому, що Путіну поки не до нас, і він тимчасово не вибиває із переляканого Зеленського якихось абсолютно вбивчих поступок.
 
2. Економічні наслідки трохи менш глобальні, але нині, коли країна увійшла в сезон весняних польових робіт, нам би дуже згодилося, щоб услід за ціною нафти вниз поповзли й ціни на нафтопродукти в нашій оптовій і роздрібній торгівлі. А вони поки навіть не ворухнулися. І не треба казати, що це ще старі запаси . Ці не дуже й старі обсяги поповнювалися вже після минулого доволі стрімкого падіння. 
 
Але я навіть знаю, за яким сценарієм у нас усе це буде відбуватися. От є така хороша фраза про державно-бізнесове партнерство. Тільки в нас воно не з підприємцями, які потребують допомоги, а з учасниками монопольних змов дуже багатого бізнесу. Зараз вони знають, що ряд наших галузей, які мають пік активності у весняний період, муситимуть купувати пальне за якими-завгодно цінами. І тому тримають непропорційно високу вартість нафтопродуктів. Коли основні закупівлі пройдуть, вони зроблять милість і скинуть ціну. Чисто економічні обставини їх до цього підштовхнуть. Але все це відбудеться трошки складніше й підліше. Вони повідомлять через своїх контактерів оточення Зеленського, що вони вже готові. 
 
Тоді він збере керівників головних компаній у себе на Банковій та виголосить натхненний спіч про те, як це негарно наживатися при такій дешевій нафті, як потрібно почути ридання аграріїв і простих громадян, а тому, панове нафтові магнати, знижуйте ціну. І вони дружньо скажуть: "Так, пане президенте, ви відкрили нам очі; завдяки вашій соціальній солідарності й економічній прозорливості ми відчули всю несправедливість таких цін і починаємо їх зниження".
 
А за цю хвилину незначного приниження й переадресовування іншому права попіаритися на вже ухваленому ними рішенні, королі бензоколонок отримали цілковиту незрячість та супер-лояльність Антимонопольного комітету й фіскальних органів. Отака вона нафтова пропаганда. Саме так відбувалося й минулого разу з ціною на бензин і дизель. 
 
Та й у інших сферах жодної відмінності. Для ефективності карантинних заходів було дуже важливо, щоб на цей Великдень віруючі не допускали великих скупчень і взяли участь у Службі Божій онлайн. До цього закликали своїх мирян обидві українські Церкви: УГКЦ та ПЦУ в особі блаженніших Святослава й Епіфанія. А Російські церковники аж включно до свого керівника Онуфрія кликали всіх до очної участі, масових зібрань і навіть продовження цілування ікон. 
 
Вгадайте з одного разу, з ким персонально зустрівся й саме про це попросив Зеленський? Та ото ж - із Святославом і Епіфанієм. А Онуфрія чи якогось із його заступників не покликав і не спілкувався. Бо йому потрібен піар, а не результат. Він під камери поговорив з тими, хто й без нього вже ухвалили таке рішення, але зумів приліпитися ніби ініціатор такої ініціативи. А з тими, хто й не збирався такі заходи запроваджувати, Зеленський не зустрічався, хоча саме російську церкву було потрібно переконувати з усім арсеналом наявних у держави засобів впливу. 
 
Розумів, що блискучого піару такою програшною зустріччю собі не добавить. Він скинув відповідальність на місця, де в одних областях про щось домовилися, а в інших ні. А МОЗ уже заявляє, що після Великодня слід очікувати нового спалаху…
 
Назад до архіву Версія для друку