Версія для друку
Світлина з інтернету

Запланована катастрофа

Мені в житті доводилося займатися дуже багатьма спеціальностями. А ще в мене доволі непогана пам'ять. Може в чомусь вибіркова, але за необхідності майже дослівно згадуються певні доречні цитати. 
 
Ця історія відбулася десь у 1978 чи 1979 році. Я тоді ще школярем почав працювати в Малій Академії Наук (це був другий рік її існування, а я отримав статус дійсного члена МАН під №14) за спеціальністю хімія. А детальніше - працював над темою хімії сполук уранілу та мріяв досліджувати хімічні реакції в умовах активного ядерного розпаду. 
 
Як звично, захопився темою й поринув у неї з головою. Мав допуск до наукової бібліотеки Академії Наук, зачитувався спеціальною літературою, виписував окремі книги, навіть з Дубни, та скуповував усе, що можна було знайти з цієї дуже режимної науки.
 
Серед книг, які придбав, була й монографія академіка АН СРСР Андраніка Петросьянца "Ядерная энергия или ядерная проблема" (здається так називалася) десь 1977 року видання. Там цей вовчара оборонки та ядерної енергетики СРСР ділився своїми спогадами про розвиток атомних озброєнь та ядерної енергетики в Союзі. Він ще з 1941 року працював у керівництві радянської оборонної галузі.
 
Був причетний до держуправління в сфері створення ядерної зброї. З 1962 року керував ядерною енергетикою СРСР, під його контролем та за його напрямними були створені й побудовані всі енергоблоки з критично небезпечними реакторами РБМК. 
 
Він був серед тих, хто наполіг на будівництві АЕС поблизу Києва на 6 енергоблоків (так, уже розпочинали будівництво й третього комплексу з блоками №5 і 6).
 
А в книзі, яку я придбав у букіністичній крамниці був розділ присвячений Чорнобильській АЕС. Прочитав тоді без особливого інтересу, а в 1986 мусив повернутися до цього тексту. Відтоді й пам'ятаю цей уривок. Процитую маже дослівно мовою оригіналу:
 
"При проектировании Чернобыльской АЭС, впервые было применено новую форму реакторов РБМК-1000. Благодаря отказу от массивного защитного кожуха и избыточных средств защиты, удалось значительно снизить стоимость строительства энергоблоков. Благодаря этому, нам удалось сделать ядерную энергетику более доступной и выгодной для народного хозяйства Советского Союза".
 
А тепер нагадаю: 
 
- Книга видана орієнтовно в 1978 році. 
 
- Початок робіт з проектування та будівництва ЧАЕС датується 1969 роком. Проектування злощасних реакторів очолював академік Анатолій Алєксандров. 
 
- Уперше аварія на реакторах РБМК-1000 сталася ще в 1975 році на Ленінградській АЕС - уже тоді було зрозуміло, що винний у цьому не персонал, а технологічні помилки проектувальників. Урятували від катастрофи якраз ті "избыточные стредства защиты" та масивний металевий кОжух. 
 
- Перший енергоблок ЧАЕС був введений в експлуатацію в кінці 1977 року. 
 
- Четвертий блок був введений в експлуатацію в 1983-84 роках. 
 
- У 1986 році сталася найстрашніша ядерна катастрофа в світі. 
 
Чорнобильська катастрофа була запланована й неминуча ще з часу проектних робіт, за понад півтора десятки років до аварії. І майже до самого дня трагедії цих злочинних рішень не тільки не приховували та їх не соромилися. Ними навіть гордилися!
 
А в нас незліченна кількість ідіотів, аж до керівників країни, відчувають ностальгію за СРСР. І половина з них того совка за віком в очі не бачили, але з настирливою тупістю усіх нас тягнуть back to the USSR...
 
Назад до архіву Версія для друку