Версія для друку

В супереч брехливих тверджень

Друзі, брехливість окремих посадовців вимагає прокоментувати розповсюджену Службою судової охорони інформацію про затримання “адвоката-неадеквата з бомбою” в Печерському суді.
 
Тож вимушений порушити власний принцип, за яким сперечатися з іді0т@ми, все рівно що боротися зі свинею - у підсумку свиня задоволена, а ти в багнюці.
 
Але та сама “багнюка” вже полетіла, тож....
 
Сама брехня Судової влади за цим посиланням https://court.gov.ua/press/news/931154/ 
 
Але, для того щоб зрозуміти що насправді відбулось 27 квітня в Печерському районному суді розповім трохи передісторії. Лонгрід.
 
Я разом з колегою адвокатом Помазановською О.І. захищаємо подружжя Влада та Інни Грищенко у резонансному кримінальному провадженні, яке зусиллями Національної поліції та особисто міністра внутрішніх справ, медійно тісно пов’язали зі справою щодо вбивства Павла Шеремета (насправді це різні кримінальні провадження і офіційно ці епізоди Нацпол не пов’язує).
 
Нагадаю, ветеранам АТО подружжю Грищенко інкримінується замах на вбивство громадянина “Ч”, який підозрюється у вчинення підриву ресторану на території Івано-Франківської області.
 
Версія слідства щодо обставин замаху звучить так: 
 
Грищенко вчинили замах на громадянина “Ч”. за допомогою саморобного вибухового пристрою (далі - СВП), який складався з металевої коробки, 3-х неодимових магнітів, 3300 гр. гексогену, 400 гр. тротилу, запала УЗРГМ та гайки.
 
СВП, нібито, був прикріплений до днища авто потерпілого. До запобіжної чеки запала була прикріплена мотузка, інший кінець якої був зафіксований на диску колеса. Після початку руху авто мотузка мала б намотатись на диск та висмикнути запобіжне кільце запалу, що призвело б до вибуху.
 
Однак, як стверджує слідство, після початку руху авто, СВП відпав (його виявив “Ч” через декілька годин на своєму подвір’ї. Чому і як він відкріпився слідство не пояснює), мотузка розірвалась (при огляді місця події вилучили 2 шматки довжиною по 21 см. кожний). Одна частина з колеса, інша з кільця чеки. 
 
А кільце з розігнутими запобіжними вусиками (!!!) залишилось на місці. 
 
Цілком очевидно, що для будь-якої мислячої людини ця версія слідства є, м’яко кажучи, неспроможною, з очевидних причин:
 
- для висмикування кільця запалу достатньо настільки незначних зусиль, що звичайна нитка (є вдома у кожної домогосподарки. На фото з зображенням “вибухових предметів” вона зеленого кольору) не розірветься та висмикне те кільце. Тож для захисту постало логічне питання — чому розірвалась та мотузка, що фігурує в матеріалах справи (а вона набагато міцніша за просту домашню нитку)? Які причини та механізм розриву? Можливо хтось навмисно її розірвав? Якщо так, то навіщо?
 
- кожний з використаних магнітів в СВП здатний тримати на собі вагу біля 100 кг. Загальна вага СВП становила не більше 6-7 кг. Три магніти могли б тримати вагу понад 100 кг. Тож, чому СВП спочатку тримався, а потім відпав? А чи взагалі СВП чіплявся на днище авто? Це питання є особливо актуальним з огляду на те, що шар бруду на днищі залишився без жодних ушкоджень, що зафіксовано при огляді авто (наявність такого шару також зафіксовано).
 
Наведені аргументи це лише та частина, яку захист може озвучити на даному етапі розслідування.
 
Іншими словами, захист вважає, що докази вказують на відсутність самої події такого злочину, як замах на вбивство.
 
Принаймні, за таких умов існує ОЧЕВИДНА необхідність у проведенні слідчого експерименту з метою підтвердження або спростування доводів захисту. У зв’язку з чим нами було НЕОДНОРАЗОВО заявлено клопотання про проведення такої слідчої дії з залученням захисників.
 
Натомість, слідство Нацполу НЕОДНОРАЗОВО відмовилось проводити такий експеримент, мотивуючи відмову “небезпечністю”.
 
Очікувано, адже будь які успіхи захисту створюють не аби яку “небезпеку” для слідства і його версій).
 
Тож, в березні 2020 року адвокати оскаржили таку відмову слідчого до суду. 
 
Паралельно, захист, який наділений правом збирати докази, вирішив провести свій “адвокатський експеримент” з метою перевірки тих обставин, про які я зазначив вище. З цією метою було офіційно (!) придбано:
 
• Металеву коробку (ідентичну до використаної в СВП).
 
• 3 (три) неодимові магніти (аналогічні до використаних в СВП). 
 
• Ударний механізм з запобіжною чекою від учбового УЗРГМ (без самого запалу, який становить небезпеку).
 
Мета таких дій була надпроста.
 
1. Демонстрація суду (слідчому судді) магнітних властивостей “макета”, відсутність значних зусиль для висмикування чеки за допомогою звичайної нитки, відсутність причин для розриву мотузки. Виключно штучна причина розриву мотузки на СВП.
 
2. Такий “макет” мав би бути наданий для проведення слідчого експерименту, оскільки оригінал було знищено за вказівкою слідства.
 
3. В разі якщо б захисту не вдалось добитись проведення такого експерименту, його б було проведено самостійно з відповідною відеофіксацією для подальшого використання в суді.
 
План досить простий. 
 
Як я зазначив вище, Печерський районний суд м. Києва почав розгляд моєї скарги на постанову про відмову поліції у проведенні слідчого експерименту (справа № 757/14203/20), яку призначив на 13.30 годину ще 14 квітня 2020 року.
 
В цей день я відвідав Печерський суд м. Києва з аналогічним набором — металевою коробкою з магнітами, нитками та ударним механізмом з запобіжною чекою, який пред’явив доблесним стражам Служби судової охорони (цікаво, а хто в той день проводив огляд відвідувачів?)). І благополучно був допущений в судове засідання, яке, нажаль, не відбулось через неявку слідчого. 
 
Наступне засідання, як ви здогадались, було призначено на 11.30 годину 27 квітня 2020 року.
 
І от тепер перейду до викладу реальної картини подій, що мали місце в Печерському суді в цей день, та спростовує схиблені самозакохані фантазії службових осіб Служби судової охорони.
 
Прибувши до приміщення суду та пройшовши реєстрацію, я пройшов до працівника Служби охорони для огляду та пред’явив йому зміст пакета, а саме ОСОБИСТО дістав та розкрив металеву коробку з магнітами, ударний механізм з запобіжною чекою (який в супереч тверджень Судової охорони не був прикріплений до коробки, а зберігався в ній), плоскогубцями та нитками, дерев’яну дошку та металеву пластину і пояснив, що це за предмети та, що вони є демонстраційним матеріалом, необхідним для наочного підтвердження доводів захисника під час судового засідання з приводу вирішення питання щодо проведення слідчого експерименту з використанням подібного “макета”. Одночасно акцентував увагу охорони, що вони не становлять небезпеки, їх зберігання є цілком законним і вони не відносяться до предметів, які заборонено зберігати або приносити до суду.
 
 
 
 
Зауважу, що будь які твердження, як і припущення, щодо спроб таємно пронести такий “макет” до суду є абсурдними з огляду на габарити коробки з прикріпленою до неї дошкою та встановленого порядку відвідування суду.
 
В подальшому між мною та охоронцем відбувся спір, суть якого зводилась до того, що працівник охорони відмовився допускати мене до суду, оскільки він ніколи раніше не бачив таких предметів і вони здаються йому підозрілими.
 
Моя додаткова детальна демонстрація змісту металевої коробки та вказівка на очевидність відсутності небезпеки не мала ефекту, після чого Я НАПОЛІГ на виклику фахівців, які б належним чином оцінили безпечність того набору предметів.
 
Ще раз зауважу, що в супереч брехливих тверджень Служби охорони, поліцію та вибухотехніків було викликано саме на МОЮ вимогу, після того, як я переконався, що низький професійний рівень охоронця не дозволить мені потрапити до суду.
 
Важливо — після цього я запропонував працівникам судової охорони допустити мене до приміщення суду вже без металевої коробки та її змісту, залишивши їх моєму колезі, що був зі мною.
 
На що мені, як адвокату, було відмовлено. З наведенням надуманих, плутаних причин про мою, нібито, небезпечність (!!!). Ще раз — до суду мене не пустили бо на думку охорони я небезпечний.
 
Всі мої зауваження, що такі дії є незаконними та зривають судове засідання залишились без належної реакції охорони. 
 
Зауважу, що згідно розповсюдженого повідомлення Судової влади, зазначалось про моє затримання! В суд мене не пускали, а чи випустили б мене я не знаю, оскільки станом на 11.30 годину я намагався лише прорватися в судове засідання, а не залишити суд.
 
В подальшому, доречі, мою свободу було обмежено. Не дивлячись на те, що я з нетерпінням очікував, на приїзд вибухотехніків, однак чув вказівки прибулих керівників Служби охорони до підлеглих блокувати мене та не випускати з суду.
 
Зауважу, що крім перешкоджання законній діяльності захисника, мав місце абсурдний факт використання фізичної сили щодо мене, абсолютно не викликаний необхідністю. Але деталі такого випадку я залишу для відповідної заяви до правоохороних органів.
 
В подальшому, експертами вибухотехніками зазначені коробка, ударний механізм, тощо, були оглянуті та цілком очікувано складено акт про те, що всі предмети, принесені мною до суду, не є вибухонебезпечними, тобто очевидно не становлять небезпеки.
 
(Доречі, ігноруючі такі висновки експертів, слідчі поліції пізніше таки намагалися відібрати в мене згадану коробку та її зміст. Я так розумію вирішили допомогти колегам з Головного слідчого управління Нацполу і перешкодити таки проведенню у справі Грищенків слідчого експерименту).
 
Як Ви розумієте такі докази сторони захисту залишився в мене. І я не приховую, що в подальшому адвокати планують їх використання для захисту прав та інтересів ветеранів АТО та патріотів - подружжя Грищенко.
 
Такою є правда. Висновки робіть самі.
 
В найближчих планах звернення до органів адвокатського самоврядування з приводу викладених фактів порушення професійних прав захисника та до правоохоронних органів.
 
П.С. Безперечно, робота судових органів має бути максимально убезпечена. І виконання таких функцій Службою судової охорони має здійснюватись працівниками, кваліфікація яких, щонайменше, дозволяє відрізнити “трикутник від квадрата”, та виключно в порядку, що забезпечить дотримання прав учасників процесу, в тому числі адвокатів.
 
Назад до архіву Версія для друку