Версія для друку
Світлина з інтернету

Отака, любі мої, дурничка!

Пригадуєте, недавно видатна письменниця Ірен Роздобудько сумно зіронізувала про наслідки обрання Зеленського:
 
"Пообіцяв: весна прийде - садити будемо. От і сидимо: хто в тюрмі, хто на карантині. Обіцяв: повернемо українців з-за кордону - от і повернув... Він же не казав куди та на які умови".
 
Тут про заробітчан і Фінляндію. І не тільки. 
 
Робочих місць в Україні недостатньо, а з гідними умовами праці й належною оплатою - і поготів. Виручає традиційна підприємливість частини українців та відносно відкритий для них ринок праці в європейських країнах. Українських працівників у Європі цінують - працюють добре, відповідально, не надто часто стають фігурантами кримінальних зведень. Можна погострити язики, що працюють за мізерну оплату. Ну, коли вдома буде гарантована хоч така мізерна, то бажаючих горбитися на чужині буде значно менше. 
 
А поки заробітчани є головними донорами валютного ринку країни. Їхні перекази не лише забезпечують рідних, але й є стимулом для розкрутки внутрішнього споживання, а це головний чинник для власного виробника. Та й стійкість гривні, яку вже давно не підтримує негативний зовнішньо-торгівельний баланс, утримують ці мільярдні приватні дотації.
 
Усе це рано чи пізно зведеться до мінімуму. Об'єктивна причина - все більше українців, зневірених у майбутньому тут, поступово осідають у західних державах та поступово перетягують туди свої родини. Але є й об'єктивний фактор - це все наша тупа й безвідповідальна укрсучвлада. 
 
Приклад з Фінляндією дуже показовий. Скандинавські країни мають високий гарантований законом нижній поріг заробітних плат та доволі розманіжене населення, яке не поспішає виконувати фізичну працю навіть за такі кошти. От цього року в Фінляндії настав сезон весняних аграрних робіт. Ми раніше навіть не знали, що там щорічно на заробітках бували до кільканадцяти тисяч українців. І хоча з України складна й недешева логістика, запрошували саме українців, а не сусідніх мокшанців, які для фінів уже притче во язицих. 
 
Потенційний ринок праці для сезонних працівників з України оцінюють в 14 тисяч осіб. Саме на стількох українців розраховувало міністерство економіки країни. Оперативно на запити місцевих фермерів видали дозволи на залучення перших 1500 працівників (це легальне працевлаштування з повним соціальним пакетом). Далі надання дозволів щодо українців розглядати перестали й, попри всі перестороги, стали вербувати росіян. Причина проста - один телепень із замашками наполєончика визначив для себе певний перелік мега-завдань. Серед них і це голослівне повернення українців невідомо куди та на що. А не виконувати побажання зеленосяйного нєдоросля, який обурено сукотить ніжками й погрожує міністрам звільненням за невиконання його забаганок, річ небезпечна, особливо для кар'єристів.
 
Отже, до Фінляндії станом на вчора змогли вилетіти лише перші 200 щасливчиків, а інших не випустили. Заблокували зафрахтовані фінами чартери (значна частина з них від українських компаній, тієї ж МАУ). 
 
Про якісь карантинні загрози не йдеться взагалі. Стан здоров'я працівників - це проблема приймаючої сторони. А до їхнього повернення десь у середині літа в Фінляндії остаточно завершиться боротьба з епідемією та й в Україні вже мав би пройти остаточний перелом. Не кажу вже про те, що на фоні катастрофічного зростання безробіття в Україні, частина заробітчан пошукають інших легальних сезонних робіт на час, доки фіни відпочиватимуть на екзотичних курортах. 
 
Причина блокування виїзду одна - формальне виконання забаганки неадеквата при владі. Ось що сказав слухняний пай-мальчік Шмигаль в інтерв'ю РБК-Україна: 
 
"Ми дуже хотіли, щоб люди з заробітків повернулися додому. І за період карантину в Україну повернулися близько 2 мільйонів наших громадян, які знаходилися на заробітках і приїхали через втрату роботи. Ми цих людей ідентифікуємо у якості надзвичайно кваліфікованої, навченої в Європі робочої сили, яка має високу продуктивність, хорошу технологічну, професійну підготовку. Це люди, які були б, напевно, дуже корисними для розвитку економіки всередині держави. Тож, очевидно,ТРЕБА ЇХ ЗБЕРЕГТИ".
 
Більшість людей повернулися через дуже короткочасну втрату роботи та через заклики Зеленського і його провокаційні заяви про закриття кордону на в'їзд навіть для українських громадян. Зараз собі лікті кусають. Ті, хто залишилися в тій же Польщі, повністю задіяні, влада продовжує їм терміни перебування, зараз найлегше отримати тривалий статус для легального проживання й праці. Вільні місця, на які чекали легковірних наших громадян, уже зайняті, доведеться жувати шмарклі й нарікати не вість на кого, сидячи без грошей удома. 
 
І вже нема гарантій, що після завершення карантину кордони для українців скоро відкриють та що буде збережено безвіз. Адже укрсучвлада порушила ряд вимог угоди з ЄС і, судячи з планів стосовно керівництва НАБУ, зупинятися на цьому не збирається. 
 
А там, куди українців ще запрошують і пропускають на гідну працю, двері закрила зелена влада. До Шмигаля поспіхом приєднався ще один кар'єрист - міністр закордонних справ Кулеба, який у відповідь на стурбованість фінського уряду висловився проти направлення українців на заробітки до скандинавської країни. А це вже пахне дипломатичним скандалом. Адже фінські підприємці вже запланували відповідний фронт робіт, проведено видачу офіційних дозволів, зафрахтовано рейси.
 
Ну й на останок. Каже Шмигаль, що досвідчених, навчених у Європі наших заробітчан хоче приберегти для роботи в Україні. А тут прогнозований лише урядом рівень безробіття має всі шанси сягнути двох мільйонів. У дійсності ситуація буде гіршою, адже Україна вийде з карантину однією з останніх у Європі з найбільшими втратами економічного потенціалу та загубленими зарубіжними ринками. 
 
Натомість, цим працівникам пропонують піти на масові громадські роботи за мінімальну платню. А основне - на роботи, яких не буде! Бо створення одного робочого місця коштує шалених коштів, яких ні в держави, ні в бізнесу після кризи вже не буде, тим більше під загрозою дефолту. А громадські роботи - це тимчасове працевлаштування на низькокваліфіковану роботу з прибирання, благоустрою тощо за кошти місцевих бюджетів. 
 
До осіннього бюджетного провалу такі гроші в місцевих бюджетах ще можна було нашкребти. Але тепер їм не повертають більшості грошей передбачених субвенціями, зокрема й субвенцією розвитку, яку єдину можна було досить масштабно використати на оплату громадських робіт...
 
Отака, любі мої, дурничка получилася. При чому, сталося це не сьогодні, а рівно рік назад, коли подуркували, а тепер гризіть лікті.
 
P.S.: Згадалися мені старі радянські часи, коли було таке поняття, як виїзна віза. Не в'їздна до якоїсь країни, а саме дозвіл на право виїхати з власної. 
 
А що? В сусідній Московії уже цілком серйозно обговорюють можливість відновлення регулювання виїзду з країни. Адже працівників, як каже Шмигаль, треба зберегти. Можливо, їх для РФії вирішили приберегти? Там, у Сибірі, ліс валити нікому...
 
Назад до архіву Версія для друку